- жужмити
- —————————————————————————————жу́жмитидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
жужмити — млю, миш; мн. жу/жмлять; недок., перех., рідко. Складати щось жужмом … Український тлумачний словник
зжужмити — млю, миш; мн. зжу/жмлять; перех., рідко. Док. до жужмити … Український тлумачний словник
пожужмити — млю, миш; мн. пожу/жмлять; перех., рідко. Док. до жужмити. Пожужмити білизну … Український тлумачний словник
м'яти — (стискаючи, деформувати, робити м яким, перетворювати на м яку масу); розминати, розім яти (робити м яким); жмакати, жмакувати, жужмити (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); підминати, підім яти (притискаючи, згинаючи чимсь важким);… … Словник синонімів української мови